💙💛Ми можемо багато чого втрачати у житті, але головне – не втратити себе, завжди важливо знати і пам’ятати, хто ти є. Особливо зараз, у темні та холодні часи війни на території нашої країни. Саме тому у воєнних умовах українська мова стала могутньою зброєю, символом незламності, єдності, національної свідомості та віри.
9 листопада 2022, у двадцять другий раз, Всеукраїнський диктант об’єднав усіх українців, наш колектив, викладачів та учнів ліцею, готових відстоювати свою самобутність та ідентичність, вшановуючи українську мову як неоціненний скарб.
Хтось писав цей диктант під звуки сирени у бомбосховищах, хтось під миготіння свічки чи у холодних приміщеннях, хтось за межами України, але ми робили це разом. Бо, як слушно зауважила авторка радіодиктанта Ірина Цілик, Україна – наш дім. І хоча зараз більшість із нас змушена залишити свої домівки, ми віримо у те, що незабаром зможемо повернутися додому, бо дім – це місце пам’яті і сили роду.
Нам потрібно лише пам’ятати, хто ми, звідки ми, яка наша мова. Бо розмовляти та думати українською, мовою сильної та незламної нації,- це модно і престижно. Пам’ятаймо про це! Пишаймося, що ми – сильні, єдині, непереможні і незламні!
Слава Україні!
